Операція при сколіозі

Думка експерта

Валерій Васильович Пилипчук, керівник напрямку спінальної хірургії UMEDEX:

Більшість пацієнтів, які приходять до нас зі сколіозом, дуже бояться почути фразу "потрібна операція". І я завжди кажу: сколіоз далеко не завжди означає хірургічне лікування.

Є багато людей, які роками живуть зі сколіозом без операції, займаються з фізичним терапевтом, підтримують м’язи спини та ведуть активне життя. Якщо деформація не прогресує і організм добре її компенсує - ми ніколи не будемо поспішати з хірургією.

Але бувають ситуації, коли хребет починає поступово втрачати баланс. Людина швидше втомлюється, тіло ніби "завалюється", з’являється прогресування деформації або перевантаження спини. Саме тоді ми починаємо говорити про операцію.

Для нас важливо не просто подивитися на рентген. Ми повинні зрозуміти, як саме сколіоз уже впливає на життя людини та чи не починає організм втрачати здатність нормально справлятися з цією деформацією.

Коли при сколіозі потрібна операція

Існують загальноприйняті медичні показання до операції при сколіозі - це кут викривлення більше ніж 40-45 градусів. Найчастіше мова йде про великі кути викривлення або швидке прогресування деформації - коли сколіоз збільшується швидше ніж на 1-2 градуси на рік.

Але в реальному житті рішення про операцію далеко не завжди приймається лише за цифрами на рентгені. І це важливий момент, який ми завжди пояснюємо пацієнтам у UMEDEX: сколіоз у більшості випадків не є терміновою ситуацією. Якщо деформація не прогресує швидко та не починає впливати на функцію організму, час для прийняття рішення зазвичай є.

Саме тому при сколіозі принципове значення має:

• чи прогресує деформація; 
• як змінюється баланс тіла; 
• що саме турбує пацієнта; 
• і який результат людина очікує отримати після операції. 

У частини пацієнтів головна проблема - це зовнішня деформація: асиметрія тулуба, реберний горб, перекіс плечей або таза. Особливо часто це стає важливим у підлітковому та молодому віці.

В інших ситуаціях основний запит зовсім інший. Людина звертається через постійне перевантаження спини, втому при ходьбі, неможливість довго стояти або хронічний біль, який роками поступово посилюється.

І тут важлива клінічна логіка: якщо основна проблема - біль, а деформація залишається стабільною, спочатку можуть використовуватись нехірургічні методи лікування. Фізична терапія, контроль ваги тіла, зміна навантаження та робота з м’язовим дисбалансом у частини пацієнтів дозволяють довго контролювати симптоми без операції.

Але якщо деформація продовжує прогресувати, організм починає втрачати здатність компенсувати викривлення, а тулуб поступово втрачає баланс - тоді питання операції стає принципово іншим.

Як проходить підготовка до операції при сколіозі

Підготовка починається задовго до самого втручання. Для спінального хірурга важливо не лише оцінити саму деформацію, а зрозуміти, як хребет та весь організм адаптувалися до неї протягом років.

Одним із ключових етапів є рентгенографія хребта у повний зріст у положенні стоячи. Таке дослідження дозволяє побачити не окремий відділ хребта, а положення всього тіла: голови, грудної клітки, таза та нижніх кінцівок.

Саме під час цього обстеження хірург оцінює, наскільки організм ще здатний утримувати стабільне вертикальне положення без надмірного перевантаження м’язів та компенсаторної напруги.

При великих деформаціях додатково використовуються МРТ та КТ. Це потрібно для оцінки анатомії хребців, стану спинного мозку та планування майбутньої фіксації.

У складній хірургії деформацій планування має принципове значення. Перед операцією команда фактично прораховує майбутню біомеханіку хребта: які сегменти потребують фіксації, наскільки можлива корекція та як зміниться положення тулуба після втручання.

Саме тому операція при сколіозі - це не просто "вирівнювання спини". Основна частина складної роботи починається ще на етапі підготовки та планування.

У частини пацієнтів хребет роками поступово втрачає нормальну рухливість, а деформація стає жорсткою. У таких ситуаціях хірургу важливо заздалегідь оцінити, наскільки безпечно можна виконати корекцію та який обсяг втручання буде потрібний.

При складних деформаціях інколи необхідні додаткові етапи реконструкції хребта, щоб поступово відновити правильне положення тулуба без надмірного навантаження на спинний мозок та нервові структури.

Підготовка і передопераційні обстеження

Підготовка до операції при сколіозі починається одразу після того, як прийнято рішення про хірургічне лікування та визначено дату втручання.

Важливий момент: підготовка до такої операції - це не формальність і не "перелік аналізів перед госпіталізацією". При великих деформаціях хребта організм роками працює в умовах зміненої біомеханіки, тому для команди важливо максимально підготувати пацієнта до великого реконструктивного втручання.

Одним із ключових етапів перед операцією є робота з фізичним терапевтом. Задача такої підготовки - підготувати м’язи спини та тулуба до майбутньої зміни балансу хребта.

Після операції організм фактично починає адаптуватися до нового положення тіла. І чим кращою є фізична підготовка до втручання, тим легше проходить рання активізація та відновлення.

Окремий напрямок підготовки - створення умов для нормального зрощення зафіксованих сегментів хребта після операції.

Для спінального хірурга основна задача - досягти стабільного зрощення хребта у новому положенні.

Саме тому перед операцією команда оцінює фактори, які можуть впливати на загоєння та формування кісткового блоку:

• паління; 
• надлишкову або недостатню вагу; 
• рівень цукру при діабеті; 
• щільність кісткової тканини; 
• анемію; 
• гормональні порушення; 
• хронічні запальні процеси; 
• прийом окремих препаратів, які можуть впливати на загоєння. 

Наприклад, при остеопорозі кісткова тканина може гірше утримувати фіксуючу конструкцію. А при палінні значно погіршується формування кісткового зрощення після операції.

Саме тому частина підготовки спрямована не лише на безпечне проведення операції, а й на довгострокову стабільність результату.

Перед операцією пацієнт проходить комплекс обстежень. Частина з них виконується ще до госпіталізації, тому що результати можуть впливати на можливість або терміни проведення втручання.

До таких обстежень належать:

• МРТ хребта; 
• КТ хребта; 
• спірографія та консультація пульмонолога; 
• обстеження серця та консультація кардіолога; 
• денситометрія для оцінки щільності кісткової тканини; 
• лабораторні аналізи крові; 
• бактеріологічні дослідження. 

У хірургії деформацій це важливо, тому що операція при сколіозі - це велике навантаження для організму. Команда повинна заздалегідь розуміти, як пацієнт перенесе тривале втручання та період відновлення.

Додаткові обстеження проводяться вже безпосередньо перед операцією. Вони дозволяють остаточно оцінити готовність організму до втручання та безпечно провести анестезію.

Як проходить операція

У день операції пацієнт зранку приймає душ та проходить фінальну підготовку до втручання. Це важливий етап профілактики інфекційних ускладнень.

Після цього пацієнта переводять до відділення інтенсивної терапії, де починається підготовка до анестезії та операції. Уже після введення в медикаментозний сон команда встановлює внутрішньовенні та артеріальні катетери, сечовий катетер, а також систему нейромоніторингу.

Підготовчий етап може тривати декілька годин. Це пов’язано з тим, що при операціях на деформаціях хребта важливе значення має не лише саме втручання, а й безпечна організація всіх етапів операції.

Операція виконується у положенні на животі. При великих деформаціях правильне положення тіла на операційному столі має принципове значення, оскільки пацієнт залишається нерухомим протягом багатьох годин.

Саме тому команда використовує спеціальні м’які підкладки та системи захисту обличчя, очей і зон тиску. Також під час усієї операції проводиться активне зігрівання термоковдрою.

Для корекції сколіозу хірургу спочатку необхідно "мобілізувати" деформований відділ хребта - тобто зробити його більш рухливим та підготувати до зміни положення.

Для цього використовуються різні типи остеотомій - контрольованих змін окремих структур хребта, які дозволяють безпечно виконати корекцію деформації.

Після цього встановлюється титанова конструкція з гвинтів та поздовжніх стрижнів. Саме за рахунок поетапної роботи з цією конструкцією хірург поступово відновлює положення хребта та баланс тулуба.

При жорстких або вроджених деформаціях інколи виникає необхідність видалення окремих аномальних хребців. Це один із найскладніших етапів реконструктивної хірургії хребта, який дозволяє досягти корекції при деформаціях, де звичайного вирівнювання недостатньо.

Тривалість операції залежить від складності сколіозу, гнучкості хребта, кількості рівнів фіксації та обсягу реконструкції. У частини пацієнтів втручання триває 4-6 годин, при складних деформаціях - значно довше.

Після остаточної корекції навколо елементів конструкції укладається кістковий матеріал. У майбутньому саме він формує кісткове зрощення та допомагає хребту стабільно утримувати нове положення.

Які ризики має операція при сколіозі і як їм запобігають

Будь-яка велика операція на хребті має ризики. І при корекції сколіозу пацієнтів найчастіше хвилюють три питання:

• чи можуть постраждати ноги або спинний мозок; 
• як організм перенесе вирівнювання хребта; 
• чи не зламається конструкція через роки після операції. 

Ризик неврологічних порушень дійсно існує. Під час вирівнювання хребта змінюється положення спинного мозку та нервових структур, які роками адаптувалися до деформації.

Саме тому при таких операціях принципове значення має інтраопераційний нейромоніторинг. Окремий лікар-нейрофізіолог протягом усієї операції в режимі реального часу контролює роботу нервової системи та реакцію спинного мозку на корекцію деформації.

Якщо показники змінюються, команда одразу змінює тактику корекції.

Другий важливий ризик пов’язаний із тим, що внутрішні органи роками адаптуються до викривленого положення хребта. Під час великої корекції організм фактично починає перебудовуватися до нового положення тулуба.

Саме тому під час операції анестезіологічна команда безперервно контролює роботу серця, легенів, рівень тиску, показники крові та температуру тіла.

При складних деформаціях це має принципове значення, тому що операція може тривати багато годин.

Окремий страх пацієнтів - чи може зламатися конструкція через роки після операції.

Важливо розуміти: сама конструкція не є кінцевою задачею операції. Її основна роль - тимчасово утримувати хребет у новому положенні, поки між зафіксованими сегментами формується кісткове зрощення.

Саме тому для спінального хірурга принципове значення має не просто встановлення гвинтів, а створення умов для надійного зрощення хребта.

На стабільність конструкції в майбутньому впливають:

• якість кісткової тканини; 
• дотримання рекомендацій після операції; 
• наявність остеопорозу; 
• паління; 
• правильність формування кісткового блоку. 

Саме тому підготовка до операції та контроль відновлення після неї мають таке ж значення, як і саме втручання.

Під час операцій при сколіозі також враховується ризик крововтрати. Для його зменшення у UMEDEX використовується система Cellsaver - апарат, який збирає кров з операційної рани, фільтрує її та повертає пацієнту назад у кровотік.

Це дозволяє суттєво зменшити потребу у переливанні донорської крові при великих реконструктивних операціях.

Реабілітація після операції при сколіозі

Вертикалізація після операції починається вже наступного дня. Разом із фізичним терапевтом пацієнт вчиться правильно сідати, вставати та ходити після великого втручання на хребті.

Перші дні активізація зазвичай проходить у межах палати. Далі навантаження поступово збільшується, а заняття продовжуються вже у залі фізичної реабілітації.

Рання активізація має принципове значення. Чим довше людина лежить без руху після великої операції, тим складніше організму повернутися до нормальної роботи м’язів, ходьби та витривалості.

Але важливо розуміти інше: після операції хребет ще не "зрісся" у новому положенні.

Фіксуюча конструкція утримує хребет, поки між зафіксованими сегментами поступово формується кісткове зрощення. Саме тому в перші місяці після операції існують обмеження щодо навантажень.

Після операції важливо уникати:

• різких скручувань тулуба; 
• глибоких нахилів вперед; 
• підняття важких предметів. 

У середньому формування стабільного кісткового зрощення триває від 6 до 12 місяців. Саме тому фізичне навантаження розширюється поступово.

Перші місяці основою реабілітації залишаються ходьба та вправи з фізичним терапевтом. Далі поступово додаються плавання, велотренажер, довші прогулянки та тренування для відновлення витривалості й м’язового балансу.

Окремий важливий момент - адаптація організму до нового положення тулуба. Після великої корекції змінюється не лише положення хребта, а й робота м’язів, таза та механіка ходьби.

Саме тому відновлення після операції - це не лише загоєння рани. Організму потрібен час, щоб перебудувати рух та навчитися працювати в новому балансі тіла.

Післяопераційний шов зазвичай має вигляд тонкої лінії вздовж хребта. У перші тижні важливо контролювати загоєння рани та підтримувати зв’язок із хірургом. За потреби пацієнт надсилає фото рубця для дистанційного контролю відновлення.

Виписка зі стаціонару залежить від самопочуття, рівня болю та швидкості активізації. У середньому це 8-10 день після операції, але темп відновлення завжди індивідуальний.

У хірургічному центрі UMEDEX реабілітація розглядається як повноцінна частина лікування. Для нас важливо не лише технічно виконати корекцію деформації, а допомогти пацієнту безпечно адаптуватися до нового положення хребта та повернутися до активного життя.

Випадок із практики

Перші ознаки сколіозу у Данила з’явилися ще у 13 років. Спочатку деформація виглядала помірною, тому родина намагалася максимально уникнути операції.

Фізична терапія, корсетування, регулярні вправи, заняття з реабілітологами - лікування тривало роками. У певний момент здавалося, що ситуацію вдається стримувати. Але під час росту хребет продовжував поступово викривлюватися.

До 17 років деформація вже стала значно помітною. Змінився баланс тулуба, з’явилася постійна втома спини. Родина продовжувала шукати способи уникнути операції, тому що саме слово "операція на хребті" для більшості батьків звучить страшно.

І це абсолютно нормальна реакція.

У таких ситуаціях одна з найскладніших задач для команди - не просто сказати "потрібна операція", а пояснити, чому організм уже перестає нормально компенсувати деформацію і чому очікування починає працювати проти пацієнта.

Після консультації та обстеження у UMEDEX команда оцінила ступінь деформації, баланс тулуба та можливості корекції. Саме тоді родина вперше почула детальне пояснення, як саме сколіоз уже впливає не лише на форму спини, а й на біомеханіку всього тіла.

За словами мами Данила, окремо запам’яталася саме розмова з Валерієм Васильовичем Пилипчуком. Не через "обіцянки ідеального результату", а через чесне пояснення ситуації - що операція є складною, потребує значного етапу відновлення, але дозволяє відновити природну форму хребта, зупинити подальшу втрату балансу та повернути стабільність тулуба.

Саме після цієї консультації Данило погодився на операцію.

Втручання пройшло успішно. Після поетапної корекції деформації та реабілітації він поступово повернувся до активного життя без тих обмежень, які роками формував прогресуючий сколіоз.

Хірургія сколіозу та складних деформацій хребта - один із найбільш технічно вимогливих напрямків спінальної нейрохірургії. Такі операції потребують великого досвіду, точного передопераційного планування, розуміння біомеханіки хребта та сучасного інтраопераційного контролю.

В Україні подібні втручання виконуються лише в окремих спеціалізованих центрах. Хірургічний центр UMEDEX - один із них.

Ми працюємо з важкими сколіотичними деформаціями у дітей та дорослих, у тому числі з випадками, які потребують багаторівневої корекції та складного відновлення балансу хребта.

Якщо деформація прогресує або ви вже замислюєтесь над операцією - важливо отримати консультацію фахівця, який спеціалізується саме на такій хірургії. Звертайтесь!