Торакопластика

Що таке торакопластика

Торакопластика - це хірургічна корекція деформації грудної клітки, яка виконується для зменшення реберного горба та відновлення більш симетричної форми тулуба. Найчастіше процедура проводиться разом з операцією при сколіозі або кіфосколіозі.

Це дозволяє зменшити асиметрію грудної клітки та покращити контур спини після основної корекції хребта.

Торакопластика не є окремим "косметичним втручанням". Рішення про її виконання залежить від ступеня ротації хребта, вираженості реберного горба, особливостей грудної клітки та очікувань самого пацієнта.

Ключові факти про торакопластику

• • торакопластика найчастіше є додатковим етапом операції при сколіозі або кіфосколіозі, а не окремим втручанням;
• • торакопластика виконується лише тоді, коли після основної корекції деформація грудної клітки залишається помітною;
• • під час торакопластики хірург коригує найбільш деформовані ребра у зоні реберного горба;
• • основна задача торакопластики - зменшити асиметрію грудної клітки та покращити контур спини після корекції хребта;
• • після торакопластики біль у зоні ребер у перші дні зазвичай більш виражений, ніж після самої стабілізації хребта.

Думка експерта

Керівник напрямку хірургії деформацій хребта Пилипчук Валерій Васильович пояснює: 

Один із фактів, який найбільше дивує пацієнтів, - реберний горб при сколіозі формують не самі ребра. Основна причина - ротація хребців. Коли хребет починає "скручуватися", він буквально тягне за собою ребра, змінюючи форму всієї грудної клітки.

Саме тому після сучасної корекції сколіозу реберний горб у багатьох пацієнтів значно зменшується або взагалі зникає ще до виконання торакопластики. Під час операції хребет поступово повертається у більш природне положення, а разом із ним змінюється і положення ребер.

Торакопластика потрібна не завжди. Вона використовується лише тоді, коли після основної корекції частина деформації грудної клітки все ще залишається помітною. Найчастіше це трапляється при ригідних або тривалих деформаціях, коли грудна клітка вже встигла адаптуватися до неправильного положення хребта.

Як формується реберний горб при сколіозі

При сколіозі хребет викривляється не лише вбік. Одночасно відбувається ротація хребців навколо своєї осі. Саме цей компонент деформації найбільше впливає на форму грудної клітки.

Коли хребець повертається, разом із ним зміщується і ребро, яке до нього прикріплене. На одній стороні грудної клітки ребра починають зміщуватися назад і випинатися. На протилежному боці - навпаки зміщуються вперед та частково "западають". Так формується типова асиметрія тулуба при сколіозі.

Саме тому реберний горб найбільш помітний під час нахилу вперед. У цьому положенні ротаційний компонент деформації стає максимально видимим.

Коли потрібна торакопластика

Не кожен реберний горб потребує окремої корекції. Але при частині деформацій реберний горб може залишатися помітним навіть після проведеної корекції сколіозу. Найчастіше це трапляється:

• при вираженій ротації хребців;
• при ригідних деформаціях;
• при тривалому існуванні сколіозу;
• у дорослих пацієнтів із менш гнучкою грудною кліткою;
• при значній початковій асиметрії ребер.

Важливо: торакопластика збільшує обсяг операції. Саме тому хірург завжди оцінює баланс між потенційним косметичним результатом та додатковою травматичністю втручання.

Діагностика перед торакопластикою

Для хірурга важливо зрозуміти, наскільки виражений ротаційний компонент сколіозу і чи зменшиться реберний горб після основної корекції хребта.

Базовим обстеженням є рентгенографія Full Spine у положенні стоячи. Вона дозволяє оцінити:

• кут сколіозу; 
• ротацію хребців; 
• баланс тулуба; 
• рівень основної деформації; 
• симетрію грудної клітки. 

МРТ необхідне для оцінки стану спинного мозку та виключення супутніх патологій, які можуть впливати на тактику операції.

У складних або ригідних деформаціях додатково використовується СКТ. Це особливо важливо при плануванні великих корекцій, де потрібно точно оцінити анатомію хребців, ребер та зони майбутньої фіксації.

Перед операцією також оцінюється функція дихання. При виражених деформаціях грудної клітки легені можуть працювати в умовах механічного обмеження, тому для хірурга важливо розуміти резерви дихальної системи ще до втручання.

Як проходить торакопластика

Торакопластика виконується під час основної операції з корекції сколіозу або кіфосколіозу. 

Спочатку хірурги встановлюють транспедикулярну систему фіксації у хребці та поступово починають корекцію сколіозу. Саме на цьому етапі у багатьох пацієнтів реберний горб уже значно зменшується або практично зникає. Але якщо після основної корекції частина випинання грудної клітки все ще залишається помітною, хірурги переходять до торакопластики.

У зоні реберного горба визначаються найбільш деформовані ребра - саме ті, які найбільше виступають назад. Через той самий операційний доступ хірург акуратно виділяє задні ділянки цих ребер.

Далі виконується резекція частини (шийки) ребра. Але ребро не забирається повністю. Залишається його зовнішня оболонка - окістя. Це принципово важливо, тому що з часом у цій зоні поступово формується нова кісткова тканина.

Після видалення частини ребра грудна клітка стає менш виступаючою. Контур спини вирівнюється, а асиметрія тулуба зменшується.

Найчастіше коригуються одразу декілька ребер, тому що реберний горб формується не одним ребром, а цілою ділянкою грудної клітки. 

Після завершення корекції пацієнт прокидається вже з випрямленим хребтом і без вираженого реберного горба.

Випадок із практики

19-річний хлопець звернувся до UMEDEX із грудним сколіозом та вираженим реберним горбом справа. Сам пацієнт майже не скаржився на біль. Пацієнта турбувало, що одна сторона грудної клітки виступає значно більше за іншу і це стало добре помітно навіть у звичайному одязі, не кажучи вже про пляж або басейн.

Особливість ситуації полягала в тому, що сам кут сколіозу був не критично великим, але ротація хребців виявилась дуже вираженою. Саме через це деформація грудної клітки виглядала значно більшою, ніж можна було очікувати лише за рентгеном.

Під час нахилу вперед реберний горб був настільки помітним, що асиметрія тулуба візуально виглядала важчою за сам сколіоз. Для пацієнта це стало головною причиною звернення.

Під час операції після основної корекції хребта реберний горб зменшився, але повністю не зник через ригідність грудної клітки. Саме тому додатково була виконана торакопластика у зоні найбільшої деформації.

Після відновлення пацієнт сказав фразу, яку команда запам’ятала дуже добре: "Я вперше за декілька років одягнув білу футболку не на два розміри більше".

Можливі ризики та обмеження

Торакопластика належить до складних реконструктивних втручань, тому пацієнт повинен заздалегідь розуміти не лише потенційний результат, а й особливості відновлення.

Найчастіше після операції пацієнтів турбують:

• виражений біль у ділянці ребер; 
• тимчасове обмеження глибокого вдиху; 
• відчуття скутості грудної клітки; 
• слабкість після великої реконструктивної операції. 

У ранньому післяопераційному періоді особливо важливо контролювати дихання та рухову активність. Саме тому в UMEDEX пацієнт проходить відновлення під контролем команди анестезіологів, фізичних терапевтів та хірургів, які працюють із деформаціями хребта.

Важливо й інше: торакопластика не гарантує абсолютної симетрії грудної клітки. Завдання операції - максимально безпечно зменшити вираженість деформації та покращити контур тулуба в реальному житті, а не створити "ідеальний" рентгенівський знімок або повністю симетричну спину.

Тож, торакопластика належить до складних операцій при деформаціях хребта, які виконуються лише у спеціалізованих центрах із великим досвідом лікування сколіозу та кіфосколіозу. В Україні таких центрів небагато, адже подібні втручання потребують досвідченої команди та сучасного обладнання. Саме такі операції в UMEDEX проводяться на високому рівні - із використанням сучасних систем фіксації, нейромоніторингу та точного контролю корекції деформації під час операції. Для багатьох пацієнтів такі втручання змінюють не лише зовнішній контур спини. Після років життя з вираженою деформацією людина вперше отримує можливість нормально сприймати власне тіло, вільно рухатися та не приховувати асиметрію грудної клітки у повсякденному житті.